Житомирські медіа дослідили на рівень їх гендерної чутливості

Житомирські медіа дослідили на рівень їх гендерної чутливості

     Гендерний моніторинг проводився з метою виявлення та аналізу дотримання гендерного балансу в журналістських матеріалах газет та в новинах онлайн-видань, наявності стереотипних образів жінок і чоловіків, а також використання фемінітивів на позначення посади / виду діяльності жінок.

    Тематичний аналіз гендерного балансу в друкованих ЗМІ Житомирщини показав такі результати. Серед загальної кількості осіб у матеріалах друкованих ЗМІ, де жінки виступають експертками у 33%.Найбільший гендерний «розрив» – у 5 разів – в темі «політика» та «бізнес/економіка» (по 19%), найменший – у «культурі» та спорті» (по 60%), а також – про волонтерство і розваги (по 50%), що демонструє гендерну збалансованість.

     Героїв публікацій у житомирських газетах за період моніторингу нараховано утричі більше, ніж героїнь. Найменше жінок у політиці (11%) та спорті (4%), найбільше – у сфері розваг (73%), освіті (48%). Майже збалансовано героїв і героїнь у матеріалах про освіту й медицину, а в кримінальній хроніці, яка входить у рубрику «інше», жінок втричі менше чоловіків (36%), і вони переважно є жертвами правопорушень. Повністю відсутні героїні в темах війни і волонтерства.

      На фоні загальної картини гендерного дисбалансу в матеріалах житомирських газет більш збалансовано подаються матеріали в газеті «Житомирщина». Найгірші результати у газет «Субота» та «Ехо», у яких експертів утричі більше, ніж експерток. Газета міської громади «Місто» й тижневик «20 хвилин»теж удвічі частіше надають слово чоловікам, аніж жінкам.

друковані

      В інтернет-виданнях експерток і героїнь більш як утричі менше, ніж експертів і героїв. Зокрема, тема політика представляє у 6 разів частіше з точки зору експертів (84%), аніж експерток (18%), в економіці/бізнесі у 7 разів частіше говорять чоловіки, аніж жінки (87% і 13%). Втричі менше експерток в освіті/науці (30%), культурі та медицині (по 28%), в чотири рази – у спорті (25%). Баланс простежується лише в темі волонтерства, а от у темі розваг думка експерток складає 2/3 від думки чоловіків.

      Не набагато краща ситуація з балансом герой/героїня: героїнь майже в 4 рази менше, ніж героїв. Зокрема їх мало в темах «бізнес/економіка» (7%) і «війна» (10%), трохи більше в «політиці» (24%), «спорті» (30%), волонтерстві (35%). Найменший є розрив між чоловіками і жінками у «культурі» (65% і 45%). Переважають жінки-героїні в новинах розважального плану (64%).інтернет

      Таким чином, видно, що ситуація з гендерною збалансованістю подачі новин в інтернет-ЗМІ ще гірша, ніж у друкованих видань.

Стереотипи

      В процесі моніторингу досліджувались наявність стереотипних образів в матеріалах ЗМІ, як вербальних, та і візуалізованих. У газетах такі стереотипи переважно трапляються в фотоілюстраціях до матеріалів. Так, наприклад, в газеті «Субота» (№5, 2017 р.) матеріал під назвою «Какие болезни передаются во время секса» ілюструється фотографією оголених жінок в еротичних позах. Таким чином венерична хвороба ніби повинна асоціюватися в свідомості читача саме з жінкою.субота1

     В іншому матеріалі «Як швидко усунути неприємний запах на кухні» в цьому ж номері газети фото теж являє собою стереотипний образ «жінки, місце якої на кухні».

субота2

     Стереотипні образи чоловіків застосовуються переважно в рекламі, яка не була предметом нашого аналізу.

     У газеті «20 хвилин» (№4, 2017р.) є авторська колонка під промовистою назвою «Егоістина». У тексті знаходимо: «Только вчера я вернулась, пройдя авторский тренинг у истинного гуру женской психологии – Ларисы Ренар…. А самое главное, когда Женина наполнена энергией, она способна привлечь идеального мужчину в свою жизнь, а затем наполнять его своїй энергетикой и быть хранитель нице йсемейного очага в доме…..Одной изглавных Женских задач является получить энергию извне, усилив её собственной добротой, красотой, благочестием, светлыми мыслями и передать эту энергию своему мужчине». Тут постає стереотипний образ жінки, головне для якої – служіння чоловікові.

     На новинних сайтах стереотипні образи виявлено лише на порталі «1.zt.ua»: «Житомирянки пройшли у фінал конкурсу «Берегиня в погонах» серед жінок-військовослужбовців», «У Будинку офіцерів для військових і їх половинок влаштували романтичне свято». Якщо у першому випадку журналісти не є авторами назви конкурсу, в основі  якої є стереотипний образ жінки, то в іншому – навпаки.

Сексизм

      Час газет із фото напів-оголеної моделі на останній сторінці ніби вже минув. Однак, «атавізми» цього явища ще зустрічаються. Газета «Ехо» з номера в номер публікує фото привабливих дівчат просто в колонтитулі, іноді вони бувають і не зовсім одягненими.

єхо 1с 001

       Усього таких ілюстрацій за період моніторингу 4. Всі в газеті «Ехо».

Фемінітиви

      Більшість житомирських газет виходять українською мовою, тому вживання фемінітивів для них було б доречним, однак назви посад і професій, носіями яких є жінки в журналістських матеріалах, переважно вживаються в чоловічому роді. Рясніє такими прикладами газета «Житомирщина». Наприклад, у замітці «Поділилися досвідом і житомирські медики»(№9) читаємо: «Позитивним досвідом поділилися на конференції і наші спеціалісти: сімейний лікар Тетерівського центру ПМСД Наталія Орловська ..», «Вікторія Івчук як модератор провела пленарне засідання». У цьому ж номері в матеріалі «Покликана добром і милосердям» – «повідомила керівник фонду Євгенія Дончева». Можна було б вживати модераторка, керівниця, лікарка.

     В статті «Кажуть, навіть міст у пекло з добрих намірів зложився..» («Житомирщина», №13) авторка пише: «Відома лікар, народний депутат України Ольга Богомолець…».

     Серед найуживаніших посад в чоловічому роді, що вживаються для жінок в житомирських газетах, зустрічаємо такі: «перший заступник голови райдержадміністрації Тетяна Наумчук», «начальник відділу освіти Оксана Деліу», «начальник управління охорони здоров’я міськради Марія Місюрова», «посадовець зазначила», «розповіла директор департаменту праці та соціального захисту В.Краснопір» («Місто», №5)

     Тобто, назви посад в органах місцевого самоуправління та державної влади не змінні залежності від статі їх носіїв. Те ж стосується й політичних посад «Депутат Наталя Леонченко теж зауважує..», «за твердженням депутата Любові Цимбалюк..» («Місто», №8).

     Ще далі йде газета «Субота» №5, пишучи про «організаційні здібності коростенського активіста партії Ольги Огороднік». У №6 газети читаємо: «Ольга Задорожна, представник департаменту охорони здоров’я».

      Загалом фемінітивів у газетних публікаціях знайшлося лише 5. Характерно, що всі вони стосуються менш високих посад, звань і професій: «Завідувачка Романівською сільською бібліотекою О.П.Пилипенко» («Житомирщина», №13), «Участь у конференції взяли депутат Верховної Ради України Олександр Ревега та його помічниця Софія Томашевська» («Житомирщина», №13), «Уже п’яту книгу поезій видала журналістка «Житомирщини» Галина Малин» («Житомирщина», №13), «Дарина працює у жанрі «комп’ютерна графіка». Вона дуже самобутня майстриня» («Місто», №5).

     Таку ж тенденцію до вживання фемінітивів демонструють і житомирські новинні інтернет-портали. Як і в газетах, в назвах керівних посад жінок переважає чоловічий рід. Однак, інтернет-портали, на відміну від газет, демонструють, що ці назви можна писати й інакше. Наприклад, в новинах «Житомир.інфо» часто згадується  про плани «головного архітектора міста Євгенії Черкасової», в той час, як у «Житомир.today» «головна архітекторка міста Євгенія Черкасова». В іншому випадку «Житомир.today» пише: «пояснила керівник проектного офісу компанії GIZ в Житомирі Марія Вайда», а «Житомир.інфо» – «Ольга Бібла очолила службу у справах дітей Житомирської міської ради, багаторічну керівницю якої Надію Косяк з 1 лютого перевели на іншу посаду».

      Якщо порівнювати сайти, які використовують російську мову, яка менш гнучка до фемінітивів, то навіть тут є можливості їх використовувати, наприклад: «рассказала продавщица месячных проездных билетов Галина Ивановна» («Журнал Житомира»). На сайті «1.zt.ua» читаємо: «Продавчиня, яка бачила грабіжника, приєдналася до інспекторів».  Тут же зустрічаємо незвичне : «Також допомогу від «союзянок» через волонтерів передають військовим у зоні АТО».

     Сайт «Вголос.zt» вживає подвійну форму: «Депутат Любов Цимбалюк вважає..» і тут же «депутатка від Радикальної Партії Олега Ляшка Світлана Карпінська…».

      Отже, можна зробити висновок, що автори повідомлень просто не надають особливо принципового  значення вживанню фемінітивів, оскільки використовують ці назви, очевидно, несвідомо, автоматично.

      Ознайомитися із місцем житомирських медіа серед 22 областей України в індексі гендерної чутливості можна на сайті Житомирського прес-клубу.

Ірина Новожилова

Житомирський прес-клуб

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Ґендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюс).

Напишіть відгук