Упродовж 11 – 17 серпня відбувся четвертий етап гендерного моніторингу публікацій гіперлокальних медіа Житомирщини. Аналізу підлягали реформовані друковані ЗМІ: «Вісті» (Пулинський район), «Древлянський край» (Коростенський район), «Лесин край» (Новоград-Волинський район), «Малинські новини»(Малинський район), «Прапор» (Хорошівський район).
В друкованих ЗМІ проаналізовано 90 публікацій.
Он-лайн медіа, які підлягали моніторингу – «Бердичівський погляд» (http://berdpo.info) м.Бердичів, «Інфо.Малин» (https://infomalin.biz) м. Малин, 04141. https://www.04141.com.ua, м.Новоград-Волинський, Коростень.today (https://korosten.today), м. Коростень, Твій Романів (http://tvijromaniv.in.ua, м.Романів.
У новинних сайтах проаналізовано 115 матеріалів.
Гендерний моніторинг проводився з метою виявлення рівня гендерного балансу в журналістських матеріалах газет та в новинах онлайн ЗМІ, наявності стереотипних образів жінок і чоловіків,сексизму, а також використання фемінітивів на позначення посад, професій, виду діяльності тощо жінок. Окрему увагу звертали на висвітленні теми пандемії COVID-19.
Інтерес до теми коронавірусу у локальних інтернет-виданнях Житомирщини продовжує знижуватися. Якщо в червні тематичні публікації становили 21%, то у серпні – 15%. Газети розмістили дещо більше матеріалів на цю тему – 21% (у червні лише 10% від загального контенту). Найбільше матеріалів в обох видах ЗМІ стосувалися медичних аспектів, однак у газетах вони також торкалися інших сфер -соціальної, політичної, економічної, волонтерства.
Гендерний дисбаланс експертної думки в коментарях матеріалів на теми COVID-19 у житомирських ЗМІ зберігся й у серпневому моніторингу. Особливо помітно в інтернет-виданнях, де 100% експертами є чоловіки. Натомість в публікаціях газет ситуація дещо вирівнялася у порівнянні з цим же періодом червня: 41% експерток (29% у червні) та 59% експертів (78% у червні). У категорії героїні/герої переважають жінки-68% в інтернет-ЗМІ та 62% -в друкованих.
Друковані ЗМІ
Тематика
Загальний показник експертної думки жінок в публікаціях районних газет зростає: за період моніторингу у серпні він становить 49%, що на 9% більше, ніж у червні і на 14% більше, ніж у квітні. Тем, у яких би переважали жінки як експертки, у серпні було більше, ніж у попередніх моніторингах – освіта, спорт, волонтерство, дозвілля і проблеми армії. Зовсім не представлені експертки в темі медицини та охорони здоров’я, не дивлячись на те, що ця тематика, як ніколи, актуальна для місцевих ЗМІ.
Загальний показник героїнь у публікаціях газет за період серпневого моніторингу збільшився до 40% із 33% у червні. Найбільше героїнь – у матеріалах про освіту, волонтерство та дозвілля. Два моніторинги поспіль в публікаціях на теми економіки, армії домінують чоловіки.
Присутність героїнь в публікаціях про політику та місцеву владу збільшилась із 24% (у червні) до 33%.
У серпні показники друкованих медіа покращились. Стабільно високі показники з вживання фемінітивів у пулинської газети «Вісті» та новоград-волинської «Лесин край». Паритет експертної думки в публікаціях «Малинських новин», переважна кількість експерток у матеріалах газети «Прапор» з Хорошева роблять жінок видимими для читачів цих видань.
Фемінітиви
Загальний показник вживання фемінітивів в публікаціях районних газет за період серпневого моніторингу зріс до 67% від 39% у червневому. Стовідсотково фемінітиви присутні в публікаціях газети «Вісті» (смт. Пулин), у «Лесиному краї» та «Малинських новинах» їх 83% і 71% відповідно. Все частіше в газетних матеріалах фіксуємо раніше маловживані «педагогиня» (газета «Прапор»), «військова» («Лесин край»), «вчителька-реабітологиня» («Вісті»). Ретельніше редакції підходять і до вживання фемінітивів у посадах жінок – поменшало «заступників» і «завідувачів». Однак іще трапляються мускулінітиви, що зовсім не є доречним – «тренер з плавання ДЮСШ «Іршанськ» Оксана Пасинкова, Ірина Володимирівна Заремська, педагог-організатор» («Прапор») чи «зауважила доповідач» («Малинські новини»).
Стереотипи і сексизм
Позитивна тенденція до відсутності сексистських виразів у публікаціях та ілюстраціях на шпальтах гіперлокальних друкованих ЗМІ зберігається. До стереотипів можна віднести вираз, винесений у заголовок в номері газети «Малинські новини» – «Кури, курчата, внучата-віддушина пенсіонерки», хоча в короткому нарисі про сільську жінку йдеться й про те, як вона вишиває та реставрує старовинні рушники. Однак, авторка чомусь винесла у заголовок цей жарт героїні публікації, який перекреслює увесь зміст публікації. Пенсіонеркам, мовляв, лиш онуків та курчат годувати.
З огляду на ці дані, найбільш гендерночутливим друкованим виданням серпня стали дві газети – «Вісті» і «Лесин край» з однаковим показником – 58%. На другій позиції – «Малинські новини» (55,7%).
Інтернет-видання
Тематика
Темі коронавірусу в інтернет-виданнях у період серпневого моніторингу приділялось лише 15% від усього контенту – це на 7% менше, ніж за такий же період у червні. Однак, на відміну від газет, де експертки з питань медицини відсутні, в стрічках новин сайтів їх 45%. Лише експертки присутні в темі бізнесу. В новинах на теми політики та місцевої влади експерток усього 18%. Зовсім відсутня експертна думка жінок в екологічній, освітній та військовій темах. Нема в цих темах і героїнь. Найбільша пасивна присутність жінок у темі медицини -67%, а також у темі політики-50%.
Загальний відсоток експерток у інтернет-медіа у серпневому моніторингу склав 37%, це на 10% більше, ніж за такий же період моніторингу у червні. А героїнь – 40% (у червні – 50%).
Найчастіше серед інтернет-видань до експертної думки жінок звертались у новинах сайту «Бердичівський погляд» – 67%, найрідше – в матеріалах сайту «Коростень today» – 14%. Натомість на сайті «Інфо.Малин» експертки відсутні зовсім, зате найбільше героїнь – 51%.
Фемінітиви
Загальний показник фемінітивів за період моніторингу становить 30%. Це більше, ніж у червні на 10%, однак менше, ніж у квітні (41%). Сайти «Бердичівський погляд», «Твій Романів» та «Новоград-волинський – 04141» не використали в публікаціях жодного фемінітиву.
На сайті «Бердичівський погляд» кілька моніторів поспіль в матеріалах на освітні теми вживаються виключно мускулінітиви щодо жінок: «вчитель англійської мови Людмила Петрівна Красюк-Ставінська, класний керівник Клавдія Миколаївна;директором закладу була Онисія Степанівна Блажкун, вчитель біології Лариса Кіндратівна Лугіна».
На сайті «Інфо.Малин», очевидно, не надають значення фемінітивам, бо вживають одні й ті ж посади жінок по-різному. Наприклад, «заступниця голови ОДА Наталія Остапченко» і «Заступник голови – Волошина Людмила Григорівна».
Найвищий показник гендерної чутливості – у сайту «Коростень today» (41%).
Стереотипи та сексизм
До стереотипних висловів можна віднести «надійна супутниця життя, теща Валентина Михайлівна – мудра порадниця і помічниця в усіх справах» у матеріалі сайту «Бердичівський погляд».
Серед інтернет-видань єдина публікація, що стосується гендерної тематики – «На Всеукраїнському турнірі футбольні ворота команди хлопчиків з Коростеня захищала дівчинка» («Коростень today»).
Моніторинг гіперлокальних ЗМІ Житомирщини показав, що реформовані друковані видання більш відповідально підходять до гендерного балансу своїх публікацій та використання фемінітивів, ніж сайти. Зокрема, в редакції газети «Вісті» з Пулина уважно поставились до рекомендацій експертів після кожного моніторингу. «Ми раніше не завжди звертали увагу на те, в якому роді писати посади чи професії жінок. Траплялися різні варіанти навіть в одному матеріалі. Тепер ми дуже ретельно це відслідковуємо»,- говорить редакторка Ольга Бортнікова. Галина Мінялук, яка редагує хорошівську газету «Прапор» зауважує, що в результаті участі газети в гендерному моніторингу почали уникати стереотипних висловів щодо жінок і чоловіків при написанні матеріалів та звертатися до експертної думки жінок.
Попри те, що районні газети Житомирщини не «грішать» сексистськими публікаціями, матеріалів на теми гендерної рівності, гендерно зумовленого насильства чи й просто гендерної просвіти на їх шпальтах нема. Хоча й інформаційні приводи, й потреба читачів у таких публікаціях є очевидними.
Індекс гендерної чутливості житомирських гіперлокальних видань у серпні склав 44%, що є одним із найвищик показників серед інших аналізованих медіа 24 областей України. Ознайомитися з цими даними (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.
Ірина Новожилова,
експертка з моніторингу
Житомирський прес-клуб
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.