Кількість джинси та неналежно маркованої реклами у регіональних виданнях України у серпні була дуже незначною. Найбільшою проблемою був офіціоз – необроблені матеріали від місцевої влади, правоохоронних органів тощо. Пояснити такі результати можна літнім затишшям, зменшенням рекламного ринку, особливо для релокованих медіа, а також і тим, що деякі видання більш відповідально ставилися до розмежування рекламного та редакційного контенту.
Щодо партій, які джинсували у медіа, то це «Батьківщина» та «Слуга народу». Згадували також і Петра Порошенка. Ідентичний матеріал із ознаками замовності про те, як «слуги» допомагають державі постачати дрони ЗСУ, експерти знайшли у трьох різних регіонах. Подекуди просували й місцеву владу.
Оцінки за стандарти стали трохи кращими у друкованих медіа: видання набрали більше за дотримання балансу думок, відокремлення фактів від коментарів та достовірність. Проте все ж певні традиційні проблеми лишилися: деякі регіональні журналісти не подавали альтернативних думок, ігнорували контекст, або ж передруковували матеріали із незрозумілих джерел. Щодо сайтів, то тут ситуація з якістю залишилася незмінною – на середньому рівні. Однак були онлайн-видання, які отримали за баланс думок 0 балів.
Щодо тем, то у друці знизилася кількість газетної суміші (гороскопи, реклама тощо), натомість зросла увага до життя місцевої громади, що можна вважати позитивним моментом. В онлайні трохи впала представленість теми великої війни Росії проти України, а от темі криміналу приділяли таку ж саму увагу, що й у квітні.
У регіональних виданнях України не знайдено жодного матеріалу із ознаками пропаганди. Не зафіксовано і фейків.
29 липня – 4 серпня 2024 року Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні провів моніторинг українських регіональних медіа. Дослідження здійснювалося у п’яти регіонах України: Донецькій, Луганській, Закарпатській, Одеській, Чернігівській областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами.
У кожному з п’яти регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих видання та по чотири онлайн-видання, які вміщують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні/районі. Усього оцінили 553 матеріали у друкованих ЗМІ, 2221 – в онлайн. Кількість онлайн-видань у вибірці була збільшена через те, що на Донеччині та Луганщині газети не виходили. Там експерти аналізували по вісім електронних ЗМІ.
👩🎓👨🎓Професійні стандарти
📰 Газети
Середня оцінка – 10 із 12. Цього разу вона трохи зросла (у квітні – 9,6).
Медіа Одещини та Закарпаття мали приблизно однакові бали (10,4 та 10,2 відповідно), Чернігівські – трохи відстали (9,4).
Як правило, найбільше проблем виникало із балансом думок – 1,1 із 2 балів максимум. Але все ж ця оцінка трохи вища, ніж минулого разу (0,9). Повнота лишилася на тому ж рівні (1,5). За решту стандартів оцінки вищі на 0,1, порівняно із квітнем: відокремлення фактів і думок – 1,7, достовірність – 1,8, відсутність мови ворожнечі та доступність – 2 бали.
На Чернігівщині оцінки за стандарти трохи піднялися, порівняно із попереднім періодом. Вища якість була у тижневика «Сім днів», найнижча – у тижневика «Вісник Ч». «Найменші показники в газетних публікаціях через недотримання стандарту балансу думок та неупередженості. Загальний показник з дотримання стандарту – 0,8. Цьому сприяє й перевага коротких інформаційних жанрів на шпальтах газет», – повідомляє координаторка експертної групи Ірина Новожилова.
На Закарпатті найвищу оцінку отримало видання «Панорама» (10,4), найнижчу – «РІО» (9,75). Експерти зафіксували проблеми зі стандартом балансу думок, а також достовірністю, бо журналісти час від часу подавали матеріали без джерел інформації та не зазначали авторства.
Показники медіа Одещини цього разу були найкращими: оцінка усіх газет була вищою за 10. Порівняно із квітнем якість трохи зросла.
🌐Сайти
Середня оцінка – 9,6 (у квітні – 9,7).
В лідерах видання Одещини (10,6). Найгірше дотримувалися стандартів інтернет-видання Луганщини (8,2).
У першому регіоні відзначили сайти «УСІ» (10,69) та «Думська» (10,75), які й у попередні періоди мали найвищі оцінки за стандарти.
На Чернігівщині також оцінки сайтів були високими (10 балів – середня оцінка). Відзначили Сайт Чернігова (10,5 балів). Журналісти намагалися подавати вичерпну інформацію про події та проблеми у громаді. Також видання в основному дотримувалися стандарту достовірності, надаючи посилання на джерела. Хіба що подекуди виникали проблеми із посиланнями на соцмережі.
На Луганщині видання мали значні проблеми із балансом думок (усього 0,17 бала). На рівні нуля дотримання цього показника на сайтах: «Зміст тижня», «Реальна газета», «Східний варіант». Також невисоким був і показник достовірності (1,3). «Звичайно, це викликано й об’єктивним фактором: сайти, які змушені писати про ситуацію на тимчасово окупованій території, неминуче звертаються до сумнівних чи розмитих джерел», – коментує координаторка експертної групи Алла Федорина. Подекуди інформація на сайтах не була викладена доступно, наприклад, через використання гугл-перекладу: «це один із наймолодших пологів військ у складі ЗСУ» (йдеться насправді про «рід військ» – сайт «В час пік»).
Оцінки сайтів Донеччини були трохи вищими від сайтів Луганщини, але тут також значні проблеми із балансом думок. «Якщо лідерам якості в регіоні, сайтам «Вільне радіо» та «Вчасно» вдалося продемонструвати неупередженість поглядів приблизно в половині матеріалів, то, наприклад, жоден із рандомно обраних 16 текстів на Сайті міста Слов’янська цієї хвилі не отримав позитивної оцінки за цей стандарт. А на Сайті Донецька експерти побачили баланс лише в одному матеріалі», – повідомляє координаторка експертної групи Тетяна Строй. Оцінки за відокремлення фактів від коментарів та достовірність на сайтах регіону зросли.
🫵Матеріали із ознаками замовності
Показники тут є невисокими, що є позитивним моментом. Для газет та онлайну найбільше проблеми становив офіціоз – 5,6% та 3,8% відповідно.
Найбільше маніпулятивних матеріалів умістили друковані видання Одещини та сайти Одещини і Чернігівщини.
Для газет Одещини проблему складав офіціоз – 11,7%. Найбільше у газетах «Кур’єр тижня» (13 матеріалів) та «Чорноморські новини» (8 матеріалів). Джинси – одиничні випадки. Просували партію «Батьківщина», яка 25 років «служить» українському народу та «Слуга народу», яка долучається до постачання дронів. На сайтах регіону рекламували Петра Порошенка, мистецькі заходи.
На Закарпатті найбільше джинси вмістила газета «РІО» (дві публікації). Така ж сама публікація із рекламою «Слуги народу», що й на Одещині. І теж просували «Батьківщину», проте з іншого приводу – розповідали про «гуманітарні місії» партії. Видання регіону рекламували й обласну владу – Закарпатську ОВА.
Про «Слугу народу» та дрони написали також ще дві газети на Чернігівщині.
Джинса в чернігівській, одеській та закарпатській газетах
У цьому регіоні на сайтах спостерігалися проблеми із офіціозом – 7,6% таких повідомлень. Джинси – менше. На сайті Челайн у двох текстах ніби ненароком згадують мажоритарника Бориса Приходька, який допомагає місцевим жителям. Так в одному із текстів читаємо: «Аби вирішити проблему [із обмілінням колодязів], представники місцевого самоврядування звернулися по допомогу до народного депутата України від Чернігівщини». За сприяння цього ж добродія в регіоні створили й «фортецю здоров’я» – фельдшерський пункт. На сайті Город.cn побачили комерційну джинсу: матеріали про підприємицю, яка виготовляє халву, та про клініку на сайті 0462.
На Донеччині матеріалів із ознаками замовності практично не зафіксовано. Лише один випадок комерційної джинси. Було й декілька випадків неналежно маркованої реклами (рекламні тексти під рубрикою «Новини компаній»).
На Луганщині – окремі публікації із ознаками політичної та комерційної замовності на сайтах «В час пік», «Східний варіант» і «Сєвєродонецьк онлайн».
😵💫Матеріали із ознаками пропаганди і маніпуляцій
Таких матеріалів не було зафіксовано
📩Теми, жанри, тональність та походження
Топ-темами друкованих видань були газетна «суміш» (розваги, поради, реклама) – 26,9%, життя місцевої громади (13,8%) та велика війна (12,3%). На сайтах на першому місці війна (23,7%), далі йдуть кримінал (17,4%) та життя цивільного населення під час війни, біженці та ВПО (13,5%).
Так, на Закарпатті у газетах найбільше суміші (категорія «інше») – 37%, натомість про війну писали усього у 5% публікацій. На сайтах уваги до теми більше – до 18%. Переважно матеріали, присвячені похованню та вшануванню героїв, новини з фронту, тема мобілізації.
На Одещині навпаки, кожен п’ятий текст (20%) – про велику війну. Подавали не тільки хроніку, але й писали про те, як ветеранам повертатися до цивільного життя, про реабілітацію бійців, подолання посттравматичного синдрому, публікували розповіді про життя після втрати близьких на війні. У регіоні відзначили газету «Кур’єр тижня», яка найбільш уважно поставилася до теми.
Також і на Чернігівщині порушували цю тему: життя в умовах війни, воєнні дії, історії військових, адаптація ВПО. Тижневик «Сім днів» розповідав про волонтерів, які допомагають військовим, а також визначав, «чи обмежені військові в доступі до вищої освіти?». Видання «Чернігівщина» писало про подвиги воїнів та їхні родини. Проте, як зауважує координаторка експертної групи Ірина Новожилова: «тема мобілізації, яка має великий інтерес та резонанс у суспільстві, потребує більших роз’яснень, вона майже не порушується чи згадується побічно, як, наприклад, у тижневику «Сім днів» – «Відстрочка від мобілізації: хто втратить її після 1 серпня?».
На сайтах Луганщини та Донеччини про війну та життя під час війни більше половини текстів.
У першому регіоні щодо висвітлення повномасштабного російського вторгнення переважали офіційні зведення та статистика. У другому також писали про події на фронті, а окрім цього, мобілізацію, публікували історії військових та спогади про загиблих героїв. Також порушували тему життя цивільних під час війни, зокрема тих, хто залишився поблизу лінії фронту.
Щодо життя місцевої громади, то на Одещині порушували теми перейменування вулиць, а також появи в місті неприємного запаху. У межах останньої теми журналісти долучали до розмови експертів, а також закликали владу відреагувати на ситуацію.
Публікації про перейменування вулиць в одеських газетах
У деяких регіонах відчувалася літня нестача інформаційних приводів щодо висвітлення місцевого життя. Експертка Донецької групи Ірина Черниченко коментує, що видання приділяли увагу несуттєвим подіям: «Наприклад, Сайт міста Маріуполя розмістив новину про те, що жінка впала у підвал власного будинку через те, що старі сходинки обвалилися, а Сайт міста Донецька – про дрібну ДТП в окупованій Макіївці».
Не висвітлювали теми викривання корупції, релігії, місцевого самоврядування.
🎷Жанри
У газетах більше половини інформаційних жанрів – 51,5%. Аналітичних публікацій та розважального контенту – однакова кількість (11%). На третьому місці – оголошення та реклама (6%).
Відсутні журналістські розслідування, майже відсутні: листи в редакцію, авторські колонки.
🎶Тональність
У газетах та на сайтах переважала нейтральна тональність (94,7% та 90,2% відповідно). Публікацій із негативною тональністю, як завжди, більше на сайтах (5,9%), ніж у газетах (2,1%). Позитивної – однакова кількість – трохи більше 3%.
Позитивний настрій забезпечували новини спорту (Олімпіада), нагородження земляків преміями. Щодо негативу, то, звісно, йшлося про втрати на війні, дії окупантів на українській землі. Також деякі кримінальні новини мали цю тональність.
🕶️Походження
Власні матеріали переважали й у друці, і в онлайн (46,5% та 48,9% відповідно). Запозичених публікацій більше на сайтах (43%), ніж у газетах (24%). Проте у друці майже третина не ідентифікованих текстів – 29,5%.
Значна кількість неідентифікованих матеріалів на Закарпатті: преса (56%), інтернет (27%).
🤔Висновки
Незважаючи на те, що деякі ЗМІ стали трохи краще дотримуватися стандартів, наприклад, у Чернігівській та Одеській областях, все ж є деякі моменти, на які експерти рекомендують звернути увагу. Більше створювати аналітичних матеріалів, уважніше ставитися до позначення джерел інформації, а також вказувати авторство. Це зокрема стосувалося газет та сайтів Закарпаття, де значна частка неідентифікованого контенту спостерігається уже тривалий час. Щодо сайтів, то тут все ж варто враховувати й те, що є цілком об’єктивні фактори, які пояснюють, чому релоковані онлайн-видання подекуди відстають від видань інших регіонів: адже збір інформації про окуповані або ж охоплені бойовими діями території є дуже непростим.
Кількість маніпулятивного контенту у регіональних виданнях незначна. І тут дуже показова ситуація із джинсою: у релокованих виданнях її значно менше, ніж на сайтах Одещини, Чернігівщини, Закарпаття. «Герої» джинси у газетах лишилися тими самими: партії «Слуга народу» та «Батьківщина». Подекуди і місцева влада та нардепи з регіонів намагаються дбати про власний позитивний імідж, використовуючи при цьому лояльні регіональні ЗМІ. Щодо сайтів, то тут в основному переважала комерційна джинса, адже в онлайні зручно розмістити лінки на інтернет-магазини або сайти. При цьому редакції «забували» належно промаркувати такий контент.
Проте, наприклад, на Чернігівщині ситуація із належним позначенням реклами покращилася.
Також експерти не побачили грубих порушень: просування прокремлівських наративів, пропаганди чи фейків.
Просимо взяти до уваги!
Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.
Моніторингові звіти за всі періоди розміщені на ресурсах:
ІДПО – https://idpo.org.ua/reports
Детектор медіа – https://ms.detector.media/monitoring/regional_newspapers/
Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, що розроблена ІДПО в рамках проекту «У-Медіа» спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (зараз «Детектор медіа») і оновлена Інститутом демократії в 2016, 2019, 2021 та 2023 роках.
Видання з вибірки ІДПО:
- Донецька область: «Про100Медіа» (Краматорськ), «Знамя Индустрии» (Костянтинівка), «Сайт Донецька», «Сайт Краматорська», «Сайт Маріуполя», ІА «Вчасно» (Покровськ), «Вільне радіо» (Бахмут), «Сайт Слов’янська».
- Луганська область: «0642», сайт міста Луганськ, «Зміст тижня», «Ірта-FAX», «Реальна газета», «Сєвєродонецьк онлайн», «Східний Варіант», «В час пік», «Трибун»
- Одеська область: газети «Вечірня Одесса», «Чорноморські новини», «Кур’єр тижня», «Одеське життя»; сайти: Думська, 048.ua, Odessa.online, УСІonline.
- Закарпатська область: газети «Новини Закарпаття», «Панорама», «Карпатський об’єктив», «РІО»; сайти: «Ужгород.нет», «Новини Закарпаття», «Мукачево.нет», «Закарпаття онлайн».
- Чернігівська область: газети: «7 днів», «Гарт», «Вісник Ч» та «Чернігівщина»; сайти: «462», «Город cn», «Челайн», «Час чернігівський»
Контакти:
Керівниця проекту з моніторингу регіональних ЗМІ – Світлана Єременко, виконавча директорка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, тел. 050 4701159, svitlana.yeremenko@gmail.com.Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика.