Жінка в археології
Археологія – наука, яку неможливо вивчати, сидячі у затишному кабінеті. Це розкопки, негода, намети. Рідко коли ми уявляємо собі жінок у цій професій, але вони є, і їм є що розповісти. Анна Петраускене – історикиня, археологиня, лаборантка Житомирської археологічної експедиції НАН. Про свою роботу, натхнення та виклики для жінки у складних польових умовах вона розповідатиме у рамках проекту «Жінки незвичайних професій», який реалізується Житомирі ГО «Скриня корисних справ» за підтримки Українського жіночого фонду.
Шлях до археології
Я з дитинства цікавилася історією, в тому числі давньою, тому пішла вчитися на історичний факультет університету Драгоманова. Археологією я спочатку не цікавилась, аж поки не попала на літню практику,і з того часу не уявляю себе в іншій професії. Наразі наша експедиція працює над дослідженням археологічних пам’яток часів Київської Руси на території Житомирщини. Напевне, всі вже чули про древній колодязь в Олевську. Йому близько тисячі років, а він досить добре зберігся. Окрім розкопок, у Житомирі ми втілюємо проект. Головна його ідея – туристичний маршрут «Древлянські гради». Якщо коротко, то за прикладом золотої підкови Львівщини, Черкащини, маршрут має зв’язати основні древлянські міста. І в кожному древлянському граді туристів очікуватимуть різні places of interest з-поміж природних, архітектурних та інших багатств, а головне – пам’яток археології. Ось така ідея археологічного туризму. Експедиція працює не тільки у великих населених пунктах. Житомир, до речі, не так давно був включений у список міст, в яких проводяться роботи. Дуже багато було зроблено у Коростені, і до нас почали звертатись з інших міст, щоб ми провели дослідження. Олевськ, Новград-Волинський, Малин – там просто шикарні городища. Там є гарні парки, які можна довести до ладу, ну, й археологічні знахідки. І в кожному місті це унікальні речі, пам’ятки, які ніде не повторюються.
Піші походи
Сфера моїх інтересів не обмежується археологією. Серед інших у коло моїх інтересів входить спортивне орієнтування та піші походи. Я складаю та реалізую авторські маршрути по цікавих місцях нашої країни, по цих маршрутах можна буде водити туристичні групи. Наприклад, мною прокладено піший маршрут по Поліському заповіднику. Я склала його так, щоб включити у похід село, знане своєю загадковістю – Кам’яне Село та Дідове озеро, що є болотистою водоймою льодовикового походження. Від озера заболоченими тропами можна дійти до села Селезівка, де розміщується офіс Поліського заповідника.
Я всюди була: у Карпатах, у Туреччині. Я водила групи у похід: є такий туристичний напрям – гірський туризм. У Туреччині надзвичайно багато цікавого! Просто мимо неможливо пройти, так багато різних античних міст цікавих, розвалин. Там, звичайно, інакше ставляться до культурної спадщини, і у них є що зберігати. У нас дещо інша ситуація, бо наші дерево-земляні укріплення зберігаються не так добре. А там тверда порода, вапняк. Стародавня Лікія – вона і є стародавня Лікія, ні з чим не зрівняти.
Влітку цього року я побувала на Шпіцбергені – це архіпелаг за Полярним колом. Попри те, що територія належить Норвегії, відповідно там є місця з чудовим рівнем комфорту, але мені та моїй колезі, яка відправилась у подорож зі мною, часом доводилось важко. Північ є Північ: поруч з тобою може опинитись білий ведмідь, ноги загрузають в арктичній тундрі, що розтанула.
Кар’єра та родина
Материнство – це окрема складна професія, яку я опанувала здобуваючи магістерський ступінь з історії у столичному університеті ім. М.П.Драгоманова. Останній курс я навчалася заочно, адже він припав на період вагітності. Материнство для мене не стало перешкодою для професійного розвитку, а навпаки змусило розвиватися та шукати нові шляхи для самореалізації. Я успішно захистила диплом та продовжила працювати в Житомирській археологічній експедиції. Доньку із перших місяців почали брати із собою в експедицію, де облаштовували великий сімейний намет для комфортного проживання з дитиною. Перші свої кроки вона зробила саме у експедиції і, відтоді, кожне літо проводить з нами на розкопках.
Чоловік мене підтримує у прагненні самореалізуватися й досягти успіху, в усьому допомагає. Він повністю займається хатніми справами та дитиною, коли я у від’їзді, – буває так, що мене немає місяць, а то й більше. А я, у свою чергу, коли він у відрядженні, заміняю його на батьківському посту. Усі обов’язки по господарству ми виконуємо разом – по черзі миємо посуд, косимо траву на присадибній ділянці, заготовляємо дрова на зиму, виконуємо дрібні ремонтні роботи по дому, тощо.
Дівчата йдуть в археологію
Житомирська археологічна експедиція – невеликий колектив. Тільки у літній, найгарячіший період, кількість робітників збільшується у кілька разів: на планові роботи по дослідженню археологічних пам’яток приїздять студенти-практиканти історичних факультетів. Останніми роками ми тісно співпрацюємо із історичним факультетом ЖДУ ім. І.Франка. Кожного року на кілька тижнів до нас у табір прибуває кілька змін першокурсників. Вони працюють із великим ентузіазмом та багато хто приїздить на наступний рік і регулярно бере участь у наших заходах та допомагає нам у роботі на волонтерських засадах. Чимало серед практикантів дівчат. Бували зміни, коли приїздили групи дівчат та один-два хлопці, яких ставили на підсобні хозроботи. Дівчата ж разом зі своєю керівницею практики плідно працювали на дослідженні археологічних об’єктів. Після археологічної практики чимало студенток захоплюється археологію, пишуть дипломні роботи із цієї тематики та їдуть в інші експедиції, щоб отримати новий досвід та матеріали для своїх досліджень і, зрештою, стають колегами.
У захопливих історіях з життя археологів чомусь не описують жінок чи дівчат, а Лара Крофт – швидше виняток з правил або ж вигадана героїня. Чому ми зазвичай уявляємо, що досліджувати історичні нашарування можуть тільки чоловіки? Часи змінюються, і багато дослідниць, як і Анна Петраускене, зробили величезний внесок у розвиток вітчизняної науки, знаходячись не у теплих кабінетах, даючи приклад для наслідування майбутнім археологиням та науковицям. Тож забуваймо про «чоловічі» або «жіночі» професії, віддаючи перевагу компетентності та професіоналізму.