За даними управлінням інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Житомирської облдержадміністрації станом на кінець 2016 року в області виходило 27 комунальних газет, які підлягали реформуванню. Як відомо процес реформування проходитиме у два етапи і 244 друкованих засобів масової інформації України звернулись до Держкомтелерадіо з клопотанням про участь у першому етапі. Найбільше «районок», які проявили ініціативу до роздержавлення саме на Житомирщині. З початку дії ЗУ “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації” 17 редакцій районних газет включилась до першого етапу реформування.
Втім, деякі з комунальних газет «роздержавилися», навіть, не чекаючи вказівок згори. Показовим є досвід редакції Брусилівської газети «Відродження». З серпня минулого року колектив газети створив ПП (приватне підприємство), засновником якого є невеличкий колектив редакції. За словами редактора Сергія Дмитровича Мазуренка, «розлучення» з попередніми співзасновниками районною адміністрацією та радою пройшло мирно. Приміщення редакція орендує за пільговими умовами, районна адміністрація за власною ініціативою уклала угоду з газетою на висвітлення своєї діяльності. Новостворена наприкінці минулого року територіальна громада теж виявила бажання укласти договір з газетою.
– Наклад газети невеликий – усього 2 тис. примірників, – говорить Сергій Дмитрович, але для нашого невеликого району, де проживає трохи більше 16 тисяч чоловік, цього поки що достатньо. Ціна передплати на рік теж доступна -76 гривень. Однак, зростання вартості поштових послуг, змушує замислюватися про інші шляхи поширення газети. У всякому разі ми орієнтуватимемося на потреби населення.
Перипетії з реформуванням пройшла відносно успішно й редакція районної газети «Слово Полісся» з містечка Баранівки. З 2016 року газета працювала в режимі повної незалежності від органів місцевої влади. Проблеми з приміщенням не виникало, оренда залишилась пільговою.
– Почуваємось в таких умовах непогано,-ділиться редакторка Оксана Андріївна Пилипчук. Однак, маємо потребу в юридичній підтримці, зокрема при укладанні угод на висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування. Оскільки раніше вони самі були ініціаторами таких угод, які складав їхній юрист. Зараз вони згодні працювати за угодою з нами, але не поспішають з документом. Очевидно треба розробляти умови угоди нам. Тут потрібна допомога медіа-юриста. Крім того, в Баранівці розповсюджується ще одна газета, яка видається в сусідньому Новоград-Волинському районі, то ж з’явилася конкуренція.
Як повідомила головний спеціаліст управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Житомирської облдержадміністрації Ярослава Гонзур, наразі ще 17 редакцій перебувають в стані реформування. А саме редакції газет: Овруцького району “Зоря”; Олевського -“Зорі над Убортю”; обласної “Житомирщини”; Ружинського -“Ружинська земля”; Любарського – “Новий день”; Народицького тижневика “Життя і слово”; Коростишівського – “Коростишівська газета”; Пулинського – “Вісті”; Попільнянського – “Перемога”; Романівського – “Романівський вісник”; Чуднівського -“Чуднівська фортеця” та “Життя Чуднівщини”; житомирської “Приміське життя”; Новоград-Волинського – “Лесин край”, Ємільчінського – “Народна трибуна”; Лугинського – “Промінь”. Нагадаємо, що Законом «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» встановлено, що реформування редакцій буде проведено у два етапи. На першому етапі, реформуватимуть ті ЗМІ, які подали відповідні клопотання. На другому етапі протягом двох наступних років будуть реформовані всі інші друковані ЗМІ. Головні питання, які турбують редакторів комунальних газет Житомирщини сьогодні – яку юридичну форму підприємства обрати після реформування, як здійснювати фінансовий менеджмент в нових умовах , як активно продавати рекламу та збільшити надходження від продажу газет.
Редакторка газети «Прапор» Хорошівського району Галина Мінялук зазначає:
– Наша газета не потрапила у, так звану, «першу хвилю» реформування, однак фактично ми вже перебуваємо на стадії реформування, оскільки минулої осені районна рада прийняла рішення про вихід із співзасновників газети, а пізніше із співзасновників вийшла РДА. То ж, тепер постає питання правильного юридичного оформлення нового статусу редакції та обрання форми підприємства, а також ряд майнових проблем – оренда приміщення, передачі обладнання. Однозначно, що такі редакції, як наша теж потребують юридичної та експертної підтримки уже тепер.