Хто найчастіше ставав героєм «джинси» в регіональних ЗМІ? Тимошенко, Ахметов чи Укрпошта?

Про те, що Юлія Тимошенко дала інтерв’ю європейському виданню, відразу дізналися у декількох регіонах України. Джинса із однаковими ілюстраціями та із майже ідентичними текстами про лідерку «Батьківщини» з’являлася як у газетах, так і на сайтах. Регіональні видання продовжили рекламувати й різноманітну благодійність, просуваючи таким чином фонд Бориса Колеснікова, ініціативу Ріната Ахметова «Сталевий фронт». Звісно, на темі допомоги фронту активно піарилася і місцева влада.

Уже традиційними стали матеріали із ознаками комерційної замовності, в яких просувалися інтернет-магазини, онлайн-казино. Також послугами регіональних ЗМІ із розміщення неналежно маркованої реклами та джинси користувалися відомі бренди: «Укрпошта», «Укртелеком», «АТБ», «АЛЛО».

На сайтах та у друкованих ЗМІ найбільшу проблему становили необроблені повідомлення від місцевої влади або ж так званий офіціоз: 5,8% у друці, 3,8% в онлайні. У деяких газетах Полтавщини та Хмельниччини кількість таких передруків сягала третини та чверті від усього контенту.

Джинса становила 2-3%.

Для газет також актуальним залишається питання неналежно маркованої реклами – 5,7%, на сайтах її менше – 1,9%.

18-24 вересня 2023 року Інститут демократії імені Пилипа Орлика за підтримки Медійної програми в Україні провів моніторинг українських регіональних медіа. Дослідження здійснювалося у восьми регіонах України: Донецькій, Дніпропетровській, Чернігівській, Закарпатській, Одеській, Сумській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами.

У кожному з восьми регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих видання, якщо такі продовжували виходити, та чотири онлайн-видання, які вміщують суспільно вагомий контент, є популярними у своєму регіоні/районі. Усього оцінили 1039 матеріали у друкованих ЗМІ, 2939 – в онлайн. Кількість онлайн-видань у вибірці була збільшена через те, що деякі газети не виходили через повномасштабне вторгнення. Це стосується передовсім Донеччини, де експерти аналізували тільки електронні ЗМІ, та Дніпропетровщини, де розглядалися два друкованих видання, а не чотири, як в решті регіонів.

 

📰ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ


Найбільше маніпулятивного контенту вмістили Полтавщина та Хмельниччина. Минулого разу в лідерках були Одещина та Сумщина.

Для обидвох регіонів найбільш проблемним був офіціоз (12,8% та 7,5% відповідно).

Неналежно маркованої реклами найбільше на Закарпатті (8,5%) та Чернігівщині (12,3%).

Джинси – на Закарпатті (7,8%).

Матеріали з ознаками замовності 

Середній показник в газетах семи регіонів – 3,5%. Відсоток трохи зріс, порівняно із травнем (2,3%), але коливається в межах 2-3% уже протягом тривалого часу.

На Закарпатті найбільше джинси вмістила газета «РІО». У двох матеріалах різні події коментує одна і та ж особа – депутат Ужгородської міської ради, екссекретар міськради Арсен Мелкумян. У першому – «BigMoney Forum на Закарпатті» – він виступав «ужгородським підприємцем з досвідом». У другому – «Переможців всеукраїнського конкурсу гри на класичній гітарі оголошували в “Кілікії”» – його представили як «мецената» та «члена народного журі». Варто зауважити, що власником ресторану «Кілікії» теж є Арсен Мелкумян.

У цьому ж виданні вмістили статтю «Ізоляція та капітуляція», єдиним коментатором в якій виступив її власник, політик, ексміський голова Ужгорода Сергій Ратушняк.

У газеті «Новини Закарпаття» та «Панорама» просували Юлію Тимошенко. Матеріали були ідентичними.

На Одещині замовні матеріали зафіксували в газетах «Вечірня Одеса» та «Одеське життя». Перше видання просувало Геннадія Труханова та колишнього голову Одеської ОДА Сергія Гриневецького, друге – комерційні тури.

«Вечірня Одеса» (№75-76 від 21 вересня 2023 року)

На Хмельниччині видання «Проскурів» також рекламувало міського голову Олександра Симчишина, а «Подільські вісті» – голову обласної ради Віолетту Лабазюк. «Подолянин» у рубриці «Хто і коли народився?» продовжив вітати як не місцевих політиків, то чиновників.

На Полтавщині джинсу було знайдено у трьох газетах. «Зоря Полтавщини» представляла інтереси однієї сторони – Крюківського вагонобудівного заводу; в «Лубенщині» розмістили привітання з днем машинобудівника, а також публікацію із просуванням бренду; у «Зорі Придніпров’я» рекламували аптеку та просували сільськогосподарське підприємство.

На Дніпропетровщині тижневик «Берег надій» опублікував матеріали із ознаками комерційного замовлення, а також не марковану політичну рекламу Юлії Тимошенко. Таку ж саму, що й на Закарпатті. Ще один текст про політикиню був знайдений у газеті «Наше місто», проте був позначений експертами як неналежно маркований.

Офіціоз

Середній показник – 5,8%. Тут фіксуємо незначне зниження порівняно із травнем (6,6%), але кількість цього контенту також знаходиться приблизно на одному й тому ж рівні уже тривалий час (5-6%).

На Полтавщині офіціозу було найбільше – 12,8%. В лідерках, як і раніше, «Зоря Полтавщини» – 22,1%. У деяких випусках – цілі шпальти такого контенту: різноманітні розпорядження, повідомлення та оголошення.

«Одеське життя» (№38 від 20 вересня 2023 року)
«Одеське життя» (№38 від 20 вересня 2023 року)

На Хмельниччині – 7,5%. Необроблені звіти, прес-релізи та повідомлення органів та структур влади. Найбільше у виданні «День за днем» (28%).

Окремі видання в регіонах також вмістили значну кількість офіціозу:

  • «РІО» із Закарпаття – 12,5%;
  • «Чорноморські новини» із Одещини – 19,4%.

Неналежно маркована реклама

Середній показник – 5,7%. Тут фіксуємо зниження на 3% порівняно із травнем – 8,8%.

На Чернігівщині неналежно марковану рекламу публікували усі видання, найбільше «Вісник Ч» – 21,8%.

На Закарпатті такий контент вмістили «Новини Закарпаття» (23,1%) та «Панорама» (9,7%).

На Полтавщині найбільше неналежно маркованої реклами у газеті «Вечірня Полтава»: реклама медичних послуг, офтальмологічного центру та пісенного фестивалю.

Приховані проросійські меседжі

Таких повідомлень зафіксовано не було.

В одному із видань Чернігівщини знайшли фейк. Видання «Вісник Ч» опублікувало текст про… крокодила, якого нібито бачили в Десні.

 

💻САЙТИ


Серед регіонів за загальною кількістю маніпуляцій в лідерках уже традиційно Полтавщина – 17,9%. На другому місці Донеччина та Закарпаття – трохи більше 10%.

На Полтавщині найбільша кількість офіціозу – 11,2%. Він же становив проблему і для медіа Донеччини – 6,4%. А от джинси найбільше на Закарпатті – 4,3%.

Матеріали з ознаками замовності 

Середній показник на сайтах восьми регіонів  – 2,8%. Приблизно така ж кількість у травні 2,6%. Показник тримається на рівні 2% уже тривалий час.

На Закарпатті найбільше джинси на сайті «Новини Закарпаття» (13%). В цьому регіоні знову ж таки просували Юлію Тимошенко. Інформаційний привід – той самий, що й у друкованих виданнях. Її інтерв’ю європейському виданню про ЄС.

На Дніпропетровщині Кам’янське онлайн-видання Sobitie вмістило сім політично-замовних матеріалів, що просували очільника міста Андрія Білоусова та його партію «БДЖОЛА». Сайт «Днепр Вечерний» поширив чотири повідомлення комерційного характеру із активними посиланнями на сайти продавців і два тексти із просуванням очільника міста Бориса Філатова. У регіоні також рекламували бренд «АЛЛО», «ГАЗМЕРЕЖІ», «Укртелеком», Сталевий Фронт Ріната Ахметова.

На Донеччині матеріали із ознаками політичної замовності вмістив сайт «Знамя Индустрии» (Костянтинівка), який просував благодійний фонд Бориса Колесникова. Сайт «Східний проєкт» (Краматорськ) опублікував привітання із Днем міста і Днем машинобудівників від нардепа Максима Єфімова. Також в регіоні знайшли публікації із ознаками комерційної замовності. Просували зокрема «Укрпошту».

На Хмельниччині рекламували Хмельницькгаз, онлайн казино, АТБ. Цікавинку в плані замовності знайшли на сайті «ВСІМ», зокрема текст: «Койнаш Карина руководит новыми направлениями моды 2024 года и сотрудничает с химической отраслью» з коментарем «Ця новина додана читачем. Редакція не має відношення до даного матеріалу».

«Не зайве буде нагадати, що медіа несе відповідальність за увесь контент, а реклама російською мовою заборонена (відповідно до законів «Про рекламу» та «Про забезпечення функціонування української мови як державної»)», – зауважує координаторка експертної групи Любов Василик.

На Одещині замовні публікації знайдено на всіх сайтах із вибірки, окрім видання «УСІ». Рекламували квартири, очільника міста Одеса Геннадія Труханова, навчальні заклади тощо.

На Полтавщині просували університети, голову облради.

Офіціоз

Середній показник – 3,8. Це менше, ніж у травні (6,2%), коли було зафіксовано невеликий стрибок у розміщенні такого контенту. Попередньо показник так і тримався на рівні 3-4%.

На Полтавщині офіціозу – 11,2%. Здебільшого видання передруковували повідомлення обласної прокуратури, відділу комунікації поліції Полтавщини, управління ДПС у Полтавській області тощо. Найбільше таких публікацій на сайті «Новини Полтавщини».

На сайтах Донеччини показник – 6,4%. Найбільше на сайті Донецька (28,6%). Це повідомлення міськради, анонси, оголошення, зведення силових структур.

Неналежно-маркована реклама

Середній показник трохи виріс – 1,9%, у травні – 1,1%.

На сайтах Полтавщини – 4,1%. Це видання «Ехо» (10%), що використовує літеру «р», і «Полтавщина», яка користується маркуванням «партнерський проект».

На Закарпатті – 3,3%. Тематика – товари для дому, нерухомість, автомобілі, будівництво. У публікаціях містилося пряме гіперпосилання на сервіс/магазин, який надає послуги чи продає товари, про які йдеться у матеріалі. Найбільше на сайті «Новини Закарпаття» – 5%.

Окремі публікації зафіксовані й в інших регіонах, окрім Одещини.

Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій, фейків

Матеріалів із проросійською пропагандою не зафіксовано. Але знайдено текст із ознаками фейку – на Чернігівщині, на сайті «Челайн». Там розмістили новину із посиланням на тарологиню: Про нинішню зиму, тривалість війни та смерть Путіна: прогноз чернігівської тарологині.

 

📌ВИСНОВКИ


Формати матеріалів із ознаками замовності цього разу залишилися традиційними:

  • привітання від політиків, чиновників, бізнесменів (з днем міста, і з професійними святами);
  • привітання політикам та чиновникам… від редакцій;
  • участь політиків, чиновників у різноманітних заходах та різноманітних іпостасях (меценати, компетентні фахівці, що готові консультувати з різних питань);
  • коментарі та інтерв’ю політиків та чиновників.

Вкотре викликає стурбованість і постійна експлуатація теми допомоги фронту. Деякі суб’єкти постають такими собі благородними героями, що тільки те й роблять, що задовольняють потреби ЗСУ. Тож у читачів може скластися хибне враження, що наші військові ніби мають усе потрібне.

Проте все ж кількість маніпулятивного контенту в регіональних медіа не є високою, а деякі із них взагалі обходяться без нього.

Це видання:

  • ІА «Вчасно» та «Вільне радіо» – Донеччина;
  • «Кур’єр тижня» – Одещина (онлайн версія);
  • «Ямпіль інфо» – Сумщина.

Просимо взяти до уваги!

Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.

Моніторингові звіти за всі періоди розміщені на ресурсах: 

ІДПО – https://idpo.org.ua/reports

Детектор медіа – https://ms.detector.media/monitoring/regional_newspapers/

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, що розроблена ІДПО в рамках проекту «У-Медіа» спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (зараз «Детектор медіа») і оновлена Інститутом демократії в 2016, 2019, 2021 та 2023 роках.

Видання з вибірки ІДПО:

  • Донецька область: «Східний Проєкт» (Краматорськ), «Знамя Индустрии» (Костянтинівка), «Сайт Донецька», «Сайт Краматорська», «Сайт Маріуполя», ІА «Вчасно» (Покровськ), «Вільне радіо» (Бахмут), «Сайт Слов’янська».
  • Сумська область: газети: «Білопільщина», громадсько-політична газета Білопільського району Сумської області; «Наш край», інформаційний тижневик, Липова Долина; «Перемога»; «Путивльські відомості»; онлайн-видання: «Данкор онлайн», «Голос Конотопа. Незалежний інформаційний портал»,  «Шостка.City», «Ямпіль INFO. Ямпільське інформаційне агентство».
  • Полтавська область: газети: «Зоря Полтавщини», «Лубенщина», «Вечірня Полтава», «Зоря Придніпров’я», сайти: «Коло», «Полтавщина», «Новини Полтавщини», «Ехо». 
  • Одеська область: газети «Вечерняя Одесса», «Чорноморські новини», «Курьер тижня», «Одесская жизнь»; сайти: Думская, 048.ua, Odessa.online, УСИonline. 
  • Закарпатська область: газети «Новини Закарпаття», «Панорама Мукачева», «Карпатський об’єктив», «РІО»; сайти: «Ужгород.нет», «Новини Закарпаття», «Мукачево.нет», «Закарпаття онлайн».
  • Хмельницька область: газети «День за днем» (Шепетівка), «Подільські вісті» та «Проскурів» (Хмельницький); «Подолянин» (Кам’янець-Подільський); сайти «Вечірній Кам’янець», «Всі новини Хмельницького», «Є» та «Поділля News».
  • Чернігівська область: газети: «7 днів», «Гарт», «Вісник Ч» та «Чернігівщина»; сайти: «462», «Город cn», «Челайн», «Час чернігівський»
  • Дніпропетровська область: газети «Наше місто» (м.Дніпро), «Берег надій» (м.Синельникове), сайти: «Нікополь.Інформатор», «Павлоград.dp.ua» (м.Павлоград), Gorod.dp.ua (м.Дніпро), «Днепр вечерний» (м.Дніпро), «Sobitie» (м.Кам’янське), KRIVBASS.CITY (м.Кривий Ріг).

Контакти:

Керівниця проекту з моніторингу регіональних ЗМІ – Світлана Єременко, виконавча директорка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, тел. 050 4701159, svitlana.yeremenko@gmail.com.

Наталя Стеблина, аналітикиня Інституту демократії ім. Пилипа Орлика.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *