Тиждень з ВР | Соціальній інженерії, кібергігієні та фінансовій грамотності потрібно навчати ще зі школи. Олександр Федієнко

Виконавча директорка Інституту “Республіка” та співзасновниця ВІ “Активна громада” Олександрою Гліжинською разом з Олександром Федієнком, народним депутатом, заступником голови комітету, головою підкомітету цифрової та SMART-інфраструктури, електронних комунікацій, кібербезпеки та кіберзахисту Верховної Ради України з питань цифрової трансформації говорили про те, чому важливо розбиратися в повноваженнях різних гілок влади, як достукатися до депутата, якщо він не виходить на зв’язок з виборцям та про соціальну відповідальність в час пандемії COVID-19.

Олександра Гліжинська: Має бути базова правова освіта і люди повинні розуміти, за що відповідає судова, за що виконавча, а за що – законодавча.

Олександр Федієнко: Це потрібно знати ще зі школи. В мене є 2 думки стосовно кібергігієни. Потрібно змінювати теперішню модель навчання. Питання соціальної інженерії, кібергігієни, фінансової грамотності – це ті питання, яких школярів потрібно навчити. Потрібно ще в школі закладати дітям розуміння того, що таке судова влада, що таке виконавча і що таке законодавча. Дуже хочу, щоб наше суспільство освідчувалось і змінювалося. Це більше стосується нового, прогресивного покоління, яке випускається з вищих навчальних закладів або зі шкіл, вже повинне мати ці навички. Наприклад, в Польщі є програма 50+. Вони розуміють, що цифрову реформу неможливо провести до тих пір, поки суспільство не буде мати навичок користуватися цими цифровими платформами. Це є проблемою і для нашої країни: ми можемо запустити будь-які платформи, але якщо людина не знає, як цим користуватися, її просто держава не навчила, вона ніколи не перейде в цифрову платформу.

Олександра Гліжинська: Але пандемія в цьому плані трохи допомогла, бо інакше неможливо ні повчитися, ні дізнатися певну інформацію.

Олександр Федієнко: І згоден, і не згоден з цим. Те суспільство, яке виросло з мережею Інтернет, воно вже на цьому розуміється. Але до прикладу: у нас майже не ходять на вулицях в масках. Всі хочуть в Європі. Читаєш європейські новини – там більшість людей дотримуються карантинних норм. Чому? Бо там є за це фінансова відповідальність. При цьому ми кажемо, що винна у всьому влада, немає ліків, переповнені лікарні. Але чому ми самі не дбаємо про те, щоб виконувати норми медичної гігієни? Я можу відповісти людям, яки кажуть, що COVID не існує, на своєму досвіді – він існує. І ті, хто перехворів на цю хворобу і розуміють, що це таке, намагаються себе уберегти.

Олександра Гліжинська: Ви розповідали, що коли були громадським активістом, зверталися до депутатів і вони ніяким чином не реагували. Що робити людині, якщо вона звертається до народного депутата, а він або вона не відповідає?

Олександр Федієнко: Є стаття 24 Закону України “Про народних депутатів, згідно із якою депутат повинен щось робити. Але відповідальність там не прописана. На жаль, механізму-поради, що робити не існує. Якщо народний депутат не звертає уваги на ваші конкретні пропозиції, листи, виносити це в публічну площину. Це зараз можливо зробити за допомогою того ж Facebook і звертатися до лідерів політичних сил чи фракцій, щоб вони повпливали на цього депутата. Це хороший механізм для того, щоб народний депутат почав працювати зі зверненнями.

Олександра Гліжинська: Що б Ви побажали громадянам України, виборцям в контексті комунікації з Верховною Радою?

Олександр Федієнко: Своїм виборцям я, в першу чергу, бажаю здоров’я. Друге – бажаю, щоб не було гострого комунікування з народним депутатом. Мені навіть мої друзі раніше просто дзвонили, а зараз пишуть і запитують: “Чи можна тобі зателефонувати?”. Я завжди на зв’язку, читаю всі повідомлення, які мені приходять. Тому не бійтесь комунікувати з народним депутатом. Бо саме в цей період часу вони займають ту посаду, на яку ви їх обрали.


Довідково. ВІ “Активна Громада” від Інституту “Республіка” презентує серію навчальних відео та матеріалів “Тиждень з Верховною Радою” у форматі інтерв’ю з народними депутатами в межах проєкту “Парламент та громадяни: відкритий діалог”, який реалізовується за підтримки Програми USAID РАДА, що виконується Фондом Східна Європа. 

Місія “Активної Громади”: досягти добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту “Республіка”. Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: