Моніторингом, який тривав із 11 по 17 червня, були охоплені реформовані друковані ЗМІ: «Вісті» (Пулинський район), «Древлянський край» (Коростенський район), «Лесин край» (Новоград-Волинський район), «Малинські новини»(Малинський район), «Прапор» (Хорошівський район). Загалом проаналізовано 91 публікацію.
Онлайн-медіа, які підлягали моніторингу – «Бердичівський погляд» (http://berdpo.info) м.Бердичів, «Інфо.Малин» (https://infomalin.biz) м.Малин, 04141. https://www.04141.com.uaм.Новоград-Волинський, Коростень.today (https://korosten.today), Коростень, Твій Романів (http://tvijromaniv.in.ua) м.Романів. Було опрацьовано 130 новин.
Гендерний моніторинг проводився з метою виявлення та аналізу дотримання гендерного балансу в журналістських матеріалах газет та в новинах онлайн ЗМІ, наявності стереотипних образів жінок і чоловіків, сексизму, а також використання фемінітивів та маскулінітивів на позначення посади / виду діяльності жінок. А також кількісного і гендерного показника у висвітленні теми пандемії COVID-19.
У червні в локальних друкованих ЗМІ помітно знизився відсоток публікацій на тему коронавірусу з 36% у квітні до 10% у червні. В інтернет-виданнях з 35% до 21% відповідно.
Газети найбільше публікували статистичні медичні показники по кількості хворих та їх статі. Гендерний дисбаланс в експертній оцінці проблеми зберігся – 29% (жінки) і 71% (чоловіки). Також і в категорії героїв/героїнь-67% і 33%.
В інтернет-медіа щодо присутності жінок і чоловіків у коронавірусній тематиці фіксуємо відносний баланс. Однак маємо дисбаланс в експертній думці: 21% експерток і 79% експертів. Натомість героїнь 72%, а героїв 28%.
Друковані ЗМІ
Тематика
Загальний показник експертної думки жінок в публікаціях районних газет за моніторинговий період становив 40%, що на 5% більше, ніж за період квітневого моніторингу, відсоток героїнь газетних матеріалів зменшився до 33% із 49% у квітні.
Переважно жінки коментували питання культури (100%), освіти і науки (86%).
Як і раніше, найменший відсоток представлення думки жунок у темах політики/місцевого самоврядування – 22 % та медицини – 38%. Зовсім не видно жінок у темах економіки/бізнесу, соцполітики, спорту. Зате по 50% експерток було зафіксовано у військовій тематиці, в матеріалах про волонтерство й благодійність та дозвілля.
У публікаціях про екологію жінки у 100% є героїнями матеріалів, проте експертність у цій темі належить чоловікам. Порівну героїнь – по 50% в матеріалах про охорону здоров’я та культуру. Присутність героїнь в публікаціях про політику та місцеву владу лише 24%. Не писали про жінок в матеріалах на теми бізнесу, соціальної політики, спорту, волонтерства. Майже в половині випадків жінки є героїнями публікації про кримінал/дтп (47%) – як постраждалі особи.
Якщо проаналізувати кожне видання окремо, то гендерний баланс зафіксовано в матеріалах «Малинських новин» – 53% експерток/47% експертів і 47% героїнь/53% героїв. На жаль, видання дуже рідко вживає фемінітиви на позначення посад, професій, діяльності жінок.
Майже порівну експерток і експертів – у матеріалах газети «Вісті» (43% і 57% відповідно), дуже високий відсоток вживання фемінітивів, однак героїнь утричі менше, ніж героїв публікацій.
Згідно цих даних найбільш гендерночутливими за період моніторингу у червні стало видання «Вісті» (Пулини) – 51%, на другій позиції – «Малинські новини» (Малин) – 38%.
Окремо про фемінітиви
Загальний показник вживання фемінітивів в публікаціях районних газет за період червневого моніторингу становив 39%. Це на 20% менше, ніж у цей же період у квітні. Очевидно, причиною цьому велика кількість знеособлених повідомлень т. зв. офіціозу, як у газеті «Прапор».
Якщо в періоди попередніх моніторингів найбільше мускулінітивів стосувалося посад жінок у органах державної влади, то в нинішньому спостерігається вживання в газетних публікаціях щодо жінок таких професій як: «психолог Наталя Білоус», «викладач Олена Ніколенко», «керівник колективу ЦТЮД Наталя Литвиненко» («Малинські новини»). Однак ці назви абсолютно легко можна трансформувати в жіночий рід – психологиня, викладачка, керівниця.
«Не судилося» стати фемінітивом і званню донор у публікаціях газети «Вісті» (Пулини) та «Малинські новини». Однак, ще не так часто вживаний фемінітив донорка вже підтвердив право на існування і використовується на усіх рівнях.
Інтернет-видання
Тематика
Як уже зазначалося, тема коронавірусу в гіперлокальних інтернет-медіа за період моніторингу склала 21% від усього контенту. Питання медицини та охорони здоров’я коментували лише 33% експерток. Найбільше експерток (100%) спостерігалось у темі волонтерства/благодійності та навіть у новинах на теми військових дій та армії – 63% (в квітневому моніторингу в цій темі не було ані експерток, ані героїнь). Традиційно найрідше жінки виступають експертками в політиці – 20%. Кількісно героїні лідирують в новинах про волонтерство, екологію (100%) і економіку – 90% ( в квітневому моніторингу – 0%).
Загальний відсоток експерток у інтернет-медіа у червні склав 27%, це на 10% менше, ніж за такий же період моніторингу у квітні. А героїнь – 50% (у квітні – 56%).
Майже збалансованими за кількістю жінок і чоловіків є матеріали «Бердичівського погляду» – жінки домінують ту всього на 6-8%. «ІнфоМалин», навпаки, пише переважно про чоловіків і запитує думку чоловіків у 4 рази частіше, ніж жінок. В п’ять разів більше чоловіків присутні в новинах усіх інших видань.
Фемінітиви
Загалом гіперлокальні інтернет-медіа використовували дуже мало фемінітивів у новинних повідомленнях. Загальний показник становить лише 20%, він майже вдвічі впав у порівнянні з квітневим періодом моніторингу (41%). На таких сайтах як «Коростень today» та «Твій Романів» – жодного фемінітиву в матеріалах.
Попри те, що найвищий показник фемінітивів – 67% – на сайті «Інфо.Малин», відчувається, що в редакції не існує єдиної політики щодо їх вживання, оскільки в новинах фіксуємо як «заступницю голови ОДА Віру Рогову», так і «заступника Міністра розвитку громад та територій України Наталію Хоцянівську».
Журналіст/к/и сайту «Бердичівський погляд», де переважали в новинах мускулінітиви, в одному повідомленні вживають різні варіанти, які стосуються однієї особи. Йшлося про місцеву журналістку – «справжнього майстра пера Валентину Медведєву», однак в побуті ця жінка була ще й «майстриня на всі руки».
Цього разу сайт має найнижчі показники по вживанню фемінітивів – 11%, хоч у квітневому моніторингу фемінітивів тут було найбільше – 46%.
Найбільш гендерночутливим у період червневого моніторингу став сайт «Бердичівський погляд» – 41,7%, однак звертаємо увагу редколективу на вживання фемінітивів – вони роблять жінок видимими в суспільстві. На другій позиції – «Інфо.Малин» (34%): попри активне вживання фемінітивів, виданню треба більше уваги приділяти інформації про жінок і брати коментарі у жінок.
Як і в газетах, сайти розміщують багато знеособлених повідомлень. Таких цього разу було найбільше на сайті «Коростень.today» – найнижчий показник гендерної чутливості (10%).
Стереотипних виразів і сексистського контенту в гіперлокальних медіа Житомирщини за період моніторингу не виявлено. Як і, на жаль, публікацій на гендерну тематику.
Червневий моніторинг засвідчив зниження показників гендерної чутливості. як інтернет, так і друкованих медіа, зменшення вживання фемінітивів у журналістських матеріалах та кількісних показників по матеріалах, що стосуються теми COVID-19.
Індекс гендерної чутливості гіперлокальних житомирських медіа у червні склав 35%, що на (у квітні – 46%, у лютому – 39%). Водночас житомирські видання є одними з лідерів серед медіа 24 областей України за кількістю героїнь публікацій (42%) (у кіровоградських виданнях – 46%, чернівецьких – 45%, вінницьких – 44%). Ознайомитися із загальними даними моніторингу гіперлокальних медіа можна на сайті Волинського прес-клубу.
Ірина Новожилова,
експертка з моніторингу
Житомирський прес-клуб
___________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.