Як громадянам звертатися до народних депутатів так, щоб їх почули? Чому один в полі не воїн і громадянам краще об’єднуватися в спільноти для досягнення якісного результату? Які є найбільш ефективні інструменти участі в контексті впливу громадян на владу?
Виконавча директорка Інституту “Республіка” та співзасновниця ВІ “Активна громада” Олександрою Гліжинською разом з Олександром Санченком, народним депутатом України, членом комітету Верховної Ради України з питань свободи слова говорили про те, як громадяни можуть впливати на прийняття рішень Верховної Ради, як це відбувається і як це робити успішно.
Олександра Гліжинська: Які є найбільш ефективні інструменти участі в контексті впливу громадян на владу?
Олександр Санченко: Почнімо з переліку. Існують такі формальні інструменти, як звернення, на які кожен нардеп має відповідати, петиції з 25 тисячами голосів, що розглядаються Верховною Радою. Однак, ефективнішими більш неформальні інструменти. Є експертні спільноти, до яких звертаються депутати з консультаціями. Таким чином, ми задаємо рамки, як буде працювати та чи інша сфера. Тому експертні спільноти – це, напевно, найбільш ефективний інструмент.
Олександра Гліжинська: Що краще для громадян: об’єднуватись в групи чи бути одним воїном у полі та боротися за справедливість?
Олександр Санченко: В рамках Верховної Ради, звичайно, об’єднуватись. Коли приходить один громадянин і каже, що є певна проблема, він говорить наче за всіх. Якщо приходить група людей – то це викликає більше довіри, що це дійсно є історія, яка об’єднує. Далі в таких об’єднаннях виникає більша експертність, коли люди між собою дискутують, зважують всі “за” і “проти”. Бо в результаті – це все має перетворитися в якийсь текст, закон. Якщо є група людей, які системно, 1 раз на 3 дні збираються і обговорюють, як це може бути. Це є більш цінно для народного депутата. Бо вони приходять вже з групою, яка має якесь бачення.
Олександра Гліжинська: Як часто до Вас звертаються, як до народного депутата? Які успішні приклади таких звернень Ви могли б виділити?
Олександр Санченко: Постійно. В умовах диджиталізації майже кожен день. До речі, дуже багато окремих звернень. Найбільш показовим випадком, який є в мене, — законопроєкт №3718 “Про засади молодіжної політики”. Процес залучення громадян ми розпочинали з вересня 2019 року. Тоді ми збирали експертні групи в різних комбінаціях та обговорювали текст закону, він змінювався. Ми зустрічалися, обговорювали. Тут є такий цікавий кейс, я впевнений, що в цьому ми будемо першими в Європі… Одна з ініціативних груп, що представляла вуличні культури (брейкданс, паркур, стрітбол), звернулась з питанням надання їй статусу формалізованого об’єднання. Це дало б їй можливість працювати з міською владою та цільовими програмами. В комунікації з ними ми допомогли створити окремий лот “Вуличні культури” в Українському культурному фонді. 10 мільйонів гривень вони отримають вже цього року без зміни законодавства. Це не завжди законодавчий рівень. Багато чого можна зробити. Треба об’єднуватись та бути голосом ком’юніті й тоді дійсно до тебе будуть прислуховуватись.
Довідково. ВІ “Активна Громада” від Інституту “Республіка” презентує серію навчальних відео та матеріалів “Тиждень з Верховною Радою” у форматі інтерв’ю з народними депутатами в межах проєкту “Парламент та громадяни: відкритий діалог”, який реалізовується за підтримки Програми USAID РАДА, що виконується Фондом Східна Європа.
Місія “Активної Громади”: досягти добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту “Республіка”. Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.