Тиждень з ВР | Громадянське суспільство в Україні достатньо розвинуте. Іван Крулько

Виконавча директорка Інституту “Республіка” та співзасновниця ВІ “Активна громада” Олександрою Гліжинською разом з Іваном Крулько, першим заступником голови комітету Верховної Ради України з питань бюджету, говорили про те, що таке фракції та міжфракційні об’єднання, як вони формуються та яка їхня роль в роботі парламенту.

Олександра Гліжинська: Як відбувається формування депутатських груп, фракцій, парламентської більшості та опозиції у Верховній Раді?

Іван Крулько: Що стосується фракцій: вони формуються в парламенті на початку скликання Верховної Ради й ті політичні сили, які подолали 5%-вий бар’єр – мають можливість сформувати фракції. І вже в наступних складах парламенту у нас будуть тільки фракції, тому що вибори будуть відбуватися за пропорційною системою з відкритими списками, не буде мажоритарників. Зараз велика частина депутатів, майже половина, окрім тих округів, де неможливо провести вибори (Крим і частина окупованого Донбасу), ми маємо менше мажоритарників, ніж мало б бути. Але в парламенті є ще депутатські групи. Вони якраз складаються з тих мажоритарників, які не увійшли до фракцій. Це група “За майбутнє”, група “Довіра”. Всі інші – це фракції. Що групи, що фракції мають однакові повноваження. Але відрізняють тим, що одні сформовані на партійній основі, а інші – більше за інтересами мажоритарників, які об’єдналися для того, щоб відстоювати свої позиції. Ми проводимо системну роботу під час засідань фракцій. Коли у нас парламентські тижні – це відбувається щодня. Зранку, о 10:00 починається засідання Верховної Ради, а з 9:00 до 10:00 ми проводимо засідання фракції і визначаємо наші позиції стосовно тих питань, які будуть розглядатися у Верховній Раді впродовж сесійного дня. Окрім того, ми збираємося на стратегічні засідання фракцій, де ми можемо визначати стратегію нашої поведінки, законопроєкти, які ми будемо ініціювати. такий формат роботи у нас дуже активно застосовується. Я вважаю, що в цьому плані ми достатньо ефективно побудували свою роботу. Міжфракційні об’єднання дуже часто формуються з ініціативи якогось депутата для того, щоб він міг просувати свої ідеї. Тоді він просить колег з інших фракцій увійти до об’єднання і таким чином може вирішуватись якесь конкретне питання. Наприклад, захист українських лісів. Може бути таке міжфракційне об’єднання тих, хто хоче захищати українські ліси або тих, хто виступає за зелену енергетику тощо. Дуже часто це є формальні зібрання, які за все своє скликання ні разу й не зберуться. Але для конкретного депутата, який його очолить, це може бути якась політична трибуна. піар, що він створив таке об’єднання. У минулому скликанні було досить ефективне об’єднання – “Єврооптимісти”. Це були молоді депутати, які вперше прийшли до парламенту, які були на Майдані, які відстоювали спільні цінності, просували Україну до Європейського союзу і НАТО. В цьому скликанні парламент дійсно “помолодшав”, депутатів, яким зараз до 30 років, вистачає. Цей парламент наймолодший за всі скликання. Я вже вважаюся ветераном, досвідченим депутатом.

Олександра Гліжинська: А як щодо коаліції?

Іван Крулько: Щодо коаліції – тут теж є свої особливості. Конституція передбачає, що за результатами виборів формується коаліція депутатських фракцій. У нас зараз немає такої коаліції, тому що вперше в історії України одна фракція взяла більше, ніж 226 голосів. На початку вона мала понад 250 депутатів, зараз менше, бо кількох виключили. Але, все одно, вони мають більше 226-ти, тому сказали: “Ми самі, одна фракція і є коаліцією”. Тож, як така коаліційна угода не підписана, вони працюють у форматі монобільшості і монокоаліції. Як правило, такі коаліції формувалися кількома фракціями. Наприклад, у минулому скликанні – це була коаліція фракцій “БПП” і “Народного фронту”. Колись була коаліція “Батьківщини” і “Нашої України”.

Олександра Гліжинська: Щодо фракцій: як Ви зазначили, вони формуються на основі партій. Партії, коли йдуть на вибори, показують свою програму. коли партія входить до парламенту, наскільки просто чи не просто реалізувати свою програму?

Іван Крулько: Якщо ти знаходишся в коаліції, то те, з чим ти приходиш до влади, реалізувати можна. була б політична воля і бажання. Якщо ти знаходишся  в опозиції і  в тебе немає достатньо голосів, то кожна ініціатива – це дуже серйозне випробування. Ми змогли реалізувати кілька наших ініціатив і продовжуємо наполягати. Але це героїчна боротьба для того, щоб реалізувати те, що ми хочемо. Цього року створений спеціальний фонд в бюджеті, який стосується подолання COVID-19 і вакцинації. Було передбачено, що вакцини для українців будуть безкоштовними, вакцинувати будуть всіх бажаючих. Більш того, будуть спрямовані кошти на те, щоб наші лікарні були забезпечені всім. Життя показує інший приклад, коли дуже часто в лікарнях людям доводиться самостійно купувати ліки. Але те, що ми створили цей спецфонд і все-таки величезна кількість коштів пішла якраз на медичне забезпечення, на доплати лікарям, на вакцинування – це був той позитивний вчинок, коли опозиційна фракція добилася такого інструменту в державному бюджеті.

Олександра Гліжинська: Що б Ви побажали нашим глядачам/слухачам в межах комунікації та взаємодії з фракціями і підтримки хороших ініціатив в парламенті?

Іван Крулько: Громадянське суспільство в країні достатньо розвинуте. Я не можу сказати, що в нас немає комунікації з людьми. Ми якраз є тією фракцією, яка багато комунікує з людьми. Ми їм вдячні за підтримку. Вдячні за ті ініціативи, які нам вносять. Ми стараємося їх, в міру наших можливостей, реалізувати, ініціювати в парламенті, лобіювати в хорошому сенсі цього слова. Є всі засоби комунікації. І ми завжди відгукуємося на запити наших виборців.


Довідково. ВІ “Активна Громада” від Інституту “Республіка” презентує серію навчальних відео та матеріалів “Тиждень з Верховною Радою” у форматі інтерв’ю з народними депутатами в межах проєкту “Парламент та громадяни: відкритий діалог”, який реалізовується за підтримки Програми USAID РАДА, що виконується Фондом Східна Європа. 

Місія “Активної Громади”: досягти добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту “Республіка”. Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.

Напишіть відгук

%d блогерам подобається це: