Що таке правова культура держави та чому важливо підвищувати її рівень? Яка виборча система краща: пропорційна, мажоритарна чи змішана? Чи вплинув новий Виборчий кодекс на українців?
Координатор ВІ “Активна громада” Віталій Гліжинський разом з Аліною Загоруйко, народною депутаткою України, заступницею голови комітету, голови підкомітету з питань виборів, референдумів та інших форм безпосередньої демократії комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування говорили про переваги та недоліки різних виборчих систем, новий Виборчий кодекс та важливість розвитку правової культури в країні.
Віталій Гліжинський: Чи повинні народні депутати проводити обов’язкові зустрічі з громадянами?
Аліна Загоруйко: Питання не в тому, зобов’язаний чи ні, хочеш чи не хочеш. Якщо народний депутат свідомо ставиться до своєї роботи, в планах має похід в наступне скликання, то він апріорі буде зустрічатись з виборцями, щоб залишити слід після себе. Йому завжди потрібно створювати “присутність” в окрузі для того, щоб виборці знали про нього і не забували.
Віталій Гліжинський: Чи помічали Ви, хто частіше проводить такі зустрічі, депутати-мажоритарщики чи списочники?
Аліна Загоруйко: Однозначно, мажоритарщики.
Віталій Гліжинський: Як Ви думаєте, яка виборча система краща: пропорційна, мажоритарна чи змішана?
Аліна Загоруйко: Можливо, я вас засмучу, але, як і будь-який експерт з виборчого права, я вам скажу: ідеальної виборчої системи не існує. Немає кращої, немає гіршої. Виборча система кожної з країн залежить від дуже багатьох факторів.
Можемо звернутися до законів Дюверже, який говорив, що країнам з розвинутою багатопартійністю притаманніша пропорційна система, а з двопартійною — мажоритарна. Якщо покладатись на логіку науковців, то в нашому виборчому кодексі не припустилися помилки, коли застосували пропорційну систему для країни з багатопартійністю. Кожна виборча система має свої недоліки та переваги.
Віталій Гліжинський: Як Виборчий кодекс змінив життя українців?
Аліна Загоруйко: Мені, як одному з авторів Кодексу важко давати оцінку. За новим Виборчим кодексом ми провели лише одну компанію – місцеві вибори. Було б дуже добре провести цикл парламентських, президентських виборів і тільки “відкатавши” всі види, ми могли б однозначно сказати, що Кодекс дав, а що – забрав. Я сприймаю як високий показник нашої діяльності під час розробки Кодексу місце України в Індексі демократії. Так, в категорії “Виборчі процеси” Україна піднялась з пункту 6 до пункту 8,25. У такий спосіб, ми перейшли в категорію країн з високим рівнем демократії.
Вперше за 5 років Виборчий кодекс розв’язав проблему з виборчим правом внутрішньо переміщених осіб. Так, раніше вони не могли голосувати, але на торішніх місцевих виборах вони взяли участь у голосуванні. Ми підвищили інклюзивні можливості, застосували гендерні квоти. Покращилась структура Виборчого кодексу, деякі процедури стали зрозумілішими для нас та для територіально-виборчих комісій.
Одна з головних ідей — підвищити правову культуру. Як виборців, які мають робити свідомий вибір, кандидатів, що йдуть на вибори та грають чесно. Також і територіальних виборчих комісій, що дотримуються норм закону. Тільки, коли в нас буде високого рівня правова культура, тільки тоді такий Виборчий кодекс буде нам нам користь.
Довідково. ВІ “Активна Громада” від Інституту “Республіка” презентує серію навчальних відео та матеріалів “Тиждень з Верховною Радою” у форматі інтерв’ю з народними депутатами в межах проєкту “Парламент та громадяни: відкритий діалог”, який реалізовується за підтримки Програми USAID РАДА, що виконується Фондом Східна Європа.
Місія “Активної Громади”: досягти добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту “Республіка”. Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.